Консультація для вихователів «Правила загартовування»

Поступово збільшуйте тривалість впливів, що гартують. Різкі незвичні охолодження можуть стати причиною за­хворювань.

Ураховуйте індивідуальні особливості організму. При по­рушеннях діяльності серця, легень, нирок, захворюванні носоглотки перш, ніж почати гартуватися, проконсультуйтеся з лікарем.

Гартуйте систематично протягом усього. Навіть дво­тижнева перерва зводить нанівець весь ефект від процедур, що гартують, проведених протягом тривалого часу.

Привчайте дитину до будь-яких видів охолодження: сильних, середніх, слабких. Проводьте повітряні й сонячні ванни під час прогулянок, спортивних ігор, занять гімнасти­кою. Це підвищує ефективність загартовування.

Чергуйте локальні процедури, що гартують (ходьбу босоніж, полоскання горла прохолодною водою і т. д.) із загальними, тому що загартовування тільки окремих ділянок тіла не під­вищує загальної стійкості організму.

Отже, при загартовуванні дитини дошкільного віку важливо пам'ятати, що всі процедури мають бути поступовими, система­тичними, виконані з урахуванням індивідуальних можливостей і потреб, стану організму на момент їх початку, комплексними щодо добору загартовувального природного чинника.

Давні українські оздоровчі традиції.

Український народ завжди цінував ласкаве сонечко, свіже по­вітря і чисту прохолодну воду, які надають сил і бадьорості. Люди вважали, що великі оздоровлювальні сили мають повітря і земля. Спали просто на землі, на сінокосі, вдихаючи свіже прохолодне повітря. Загартовувалися ним. У давнину люди знали цілющі влас­тивості води - морської, річкової, джерельної, озерної, талої. Для загартовування обливалися холодною водою. Називали її "кров'ю землі", основою всього живого. Загартовувалися, ходячи босоніж по вранішній росі, по глині, калюжах, вологому піску, гладенько­му камінню. Шанували сонячне тепло й світло, повітря, воду, що відображено в народній творчості: "Коли сонечко пригріває, то й трава зеленіє", "Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає"; "Де повітря, там і життя"; "Травнева роса - краща від вівса" та ін.

Український народ складав казки про "живу" і "мертву" воду, люди вірили в її чудодійну силу. Цілющість води оспівана в козаць­ких, ліричних, чумацьких, весільних піснях, баладах, приказках: "Здорова, як вода". Воду освячували на свята Водохреща, Стрітення, підсилюючи її цілющі властивості. "Обливальним" називали Ве­ликодній понеділок. Діти, хлопці й дівчата, обливали один одного водою, пов'язуючи це з весняним очищенням водою. Поклоніння загартовувальним силам природи здійснювали на Святвечір. За­прошували: "Морозе, Сонце, йдіть кутю їсти". Використовували заклички: "Вийди, вийди сонечко", "Іди, іди, дощику", "Водичко, водичко", "Ой, морозе-морозенку".

За часів язичницької культури, поклонялися силам природи, зображуючи по-різному різних Богів: Дажбога (сонця), Стрибога (повітря), Дану (води). Дію на організм сонця, повітря, води і землі український народ цінував у різні пори року. Возве­личували сили природи на релігійні свята: морози - на Водохре­ща; весняні суховії - на Святого Юрія; теплий дощ - на Купала; спекотне сонце - в Петрівку.

Консультація для вихователів

«Основи загартовування»

Загартовування - один з найефективніших засобів профілак­тики захворювань. Воно позитивно впливає на механізми присто­сування до холоду та спеки, послаблює негативні реакції нашого організму на зміни погоди. Загартовування підвищує стійкість до вірусних і бактеріальних заражень, до застудних захворювань і тим самим значно продовжує активне творче життя людини. Загартову­вання варто починати з раннього дитинства і продовжувати протя­гом усього життя, завжди ретельно контролюючи своє самопочуття, видозмінюючи форми і методи його застосування залежно від віку, дотримуючись таких основних принципів загартовування:

Поступовість.

Систематичність.

Відсутність захворювань на момент початку процедур.

Комбіноване використання всіх природних чинників.
Загартовування не здійснюють, коли порушений сон, погір­шився
апетит, знизилася працездатність. Тимчасовими протипока­заннями до загартовування є захворювання, що супроводжуються підвищенням температури, гіпертонічні кризи, приступи бронхі­альної астми, ниркові й печінкові кольки, важкі травми, харчові токсикоінфекції. Тільки-но захворювання або його загострення ліквідоване, можна приступати до процедур, що гартують, спо­чатку локальних, потім загальних. Але якщо перерва перевищила 14 днів, - усе треба починати спочатку.

Загартовувати треба насамперед ті частини тіла, що їх охо­лодження найчастіше призводить до виникнення застудних за­хворювань горла й ніг. Після перенесеного захворювання чи ще­плення режим загартовування доцільно пом'якшити (наприклад, обливатися теплішою водою), повернутися до попереднього режиму можна лише через 1-1,5 місяця. Розпочинати загартувальні про­цедури найзручніше влітку. Вони мають подобатися дитині. Необ­хідно, щоб вона сприйняла їх не як щось примусове, неприємне, а займалася б радісно і весело. І дуже добре, якщо батьки разом з дитиною будуть виконувати загартовувальні процедури, надаючи їм характеру гри.

Загартовування повітрям, вплив повітря на організм людини

Існування людини, життєдіяльність її органів і систем ор­ганізму багато в чому залежить від хімічного складу і фізичних властивостей атмосферного повітря. Якщо без їжі людина може обходитися десятки днів, без води - три дні, то без повітря вона не проживе й 10 хвилин. Але повітря не тільки постачальник необ­хідного кисню. Воно - чудовий засіб зміцнення і загартовування організму. Недарма повітряні ванни розглядаються як найбільш ніжні й безпечні процедури. З них зазвичай і рекомендують по­чинати систематичне загартовування всього організму.

Вплив повітряних потоків на людський організм різнобічний. Це вплив температури повітря, його вологості, швидкості руху і наявності аерозолів - усяких твердих і рідких речовин, що пере­бувають у розрідженому стані. Основний чинник, що впливає на людину, - температура повітря. Повітряна ванна може бути загаль­ною, якщо процедурі загартовування піддається вся поверхня тіла, або частковою, коли оголюється тільки певна його частина (тулуб, шия, руки, ноги). Загартовувальна дія повітряних потоків пов'язана насамперед з різницею температур між ними та поверхнею шкіри. Шар повітря, що міститься між тілом і одягом, звичайно має по­стійну температуру (близько 27-28°С). Різниця між температурою шкіри одягненої людини і повітрям, що її оточує, як правило, невелика. Тому віддача тепла організмом майже непомітна. Але щойно тіло людини звільняється від одягу, процес віддачі тепла стає інтенсивнішим. Що нижчою є температура навколишнього повітря, то більшому охолодженню піддається людина. Вплив хо­лодного повітря на велику поверхню тіла викликає в організмі осо­бливу реакцію. Спочатку внаслідок великої віддачі тепла виникає відчуття холоду, потім кровоносні судини шкіри розширюються, приплив крові до шкіри збільшується і відчуття холоду змінюється почуттям приємної теплоти.

Завдяки повітряним ваннам людина стає рівноваженішою, спокійнішою. Непомітно зникає підвищена збудливість, поліп­шується сон, з'являються бадьорість і життєрадісний настрій.

Повітряні ванни для дітей

Улітку дітям доцільно приймати їх переважно вранці в місцях, захищених від прямого сонячного проміння, де немає сильного потоку повітря. Взимку повітряні ванни діти приймають у добре провітреному приміщенні за температури +14-16°С. Оголювати тіло дитини можна поступово (спочатку руки і ноги, потім тулуб), збільшуючи час (починати потрібно з 15 хвилин). Влітку є можли­вість збільшити час перебування на повітрі без одягу до 1,5-2 год. Якщо погода прохолодна, можна не одягати надто тепло дитину, слід лише потурбуватися про те, щоб вона багато рухалася. Але не можна допускати переохолодження, коли з'являється "гусяча шкіра", синюшність. Корисним є денний сон улітку на свіжому повітрі, взимку - у добре провітреній кімнаті за температури +15-16 °С. Ефективний спосіб загартовування органів дихання — нічний сон у постійно провітрюваному приміщенні або на свіжому повітрі. Улітку за температури повітря не нижче +14-18 °С.

Через 10-15 днів можна починати поєднувати повітряні ван­ни з локальним загартовуванням - ходінням босоніж по підлозі протягом 3 хвилин, щодня збільшуючи його тривалість на одну хвилину, довівши до 1,5-2 годин. Дітям спочатку треба ходити по підлозі в тонких шкарпетках і лише потім - босоніж. Після про­цедури варто вимити ноги теплою водою (+36-37 °С), а потім ви­терти їх насухо. Через 7-10 днів ноги можна не витирати, а дати їм обсохнути на повітрі.

Щоб підвищити стійкість організму до швидких і різких охолоджень, повітряні ванни приймають інакше. Вранці, якщо температура повітря не вище +17-20°С, можна запропонувати ди­тині вийти на балкон у купальнику, трусиках і майці або без неї. З появою "гусячої шкіри" починати робити гімнастичні вправи. За зниження температури до 15°С треба перейти в приміщення.

Після повітряних ванн доцільно переходити до водних проце­дур, які є ефективним засобом загартовування, впливають на орга­нізм — поліпшують теплорегуляцію й обмін речовин, активізують діяльність серцево-судинної й дихальної систем. Загартовування водою можна починати в будь-який час року з обтирань за умови, що температура повітря в приміщенні не нижча +18-20°С.

Загартовування водою, її вплив на організм людини

З давніх часів відома цілюща сила води як засобу, що зміцнює здоров'я людини. Висока ефективність впливу води на організм по­лягає в тому, що її теплоємність у 28 разів вища, ніж теплоємність повітря. Так, повітря за температури +13°С сприймається як про­холодне, водночас вода тієї ж температури здається холодною. За однієї й тієї ж температури води і повітря організм втрачає у воді майже в 30 разів більше тепла. Саме з цієї причини вода розгляда­ється як дуже сильний природний засіб, що загартовує. У водних процедур є ще одна особливість. Вони, як правило, здійснюють на людину і механічний вплив. Дія води більш сильна порівняно з повітрям, відбувається за рахунок розчинених у ній мінеральних солей, газів та інших речовин. До речі, з метою посилення подраз­нювальної дії води іноді додають 2-3 столові ложки кухонної солі або 3-4 ложки столового оцту. Основна ж перевага води як засобу загартовування полягає в температурному чиннику. Водні проце­дури за температурою поділяються на гарячі (вище +40 °С), теплі (+36-40°С), нейтральні (+34-35°С), прохолодні (+20-33°С) і холодні (нижче +20°С). Розподіл такої температури води враховується при проведенні загартовування. Уміло варіюючи температурою води, можна легко дотримуватися точності дозування сеансів загартову­вання. Кожна людина, залежно від стану, ступеня загартованості та інших умов може до того ж вибрати прийнятні для себе про­цедури. Вплив деяких з них незначний (наприклад, обтирання мокрим рушником). Сила ж впливу душу, купання доволі велика. Однак за всіх обставин необхідно дотримуватися найважливішого принципу загартовування - поступовості.

Загартовування водою починають із м'яких процедур - уми­вання, обтирання, обливання, потім переходять до більш енергій­них - душу, купання і т. д. Систематичне використання водних процедур - надійний профілактичний засіб проти випадкових охо­лоджень тіла. Водні процедури, всебічно впливаючи на організм, поліпшують терморегуляцію, обмін речовин, роботу всіх систем організму.

Конспект сюжетного заняття з фізичної культури для дітей раннього віку

«Ми веселі колобки»

Програмовий зміст: Продовжувати вчити дітей ходити бадьорим кроком, на носках, на зовнішній стороні стопи, стрибати з просуванням вперед, бігати в колоні один за одним.

Вправляти дітей у виконанні загально розвиваючих вправ разом, синхронно. Вчити лазити по гімнастичній стінці, закріпити вміння ходити по ребристій дошці та підлізати під дугу. Розвивати сміливість,спритність, впевненість на протязі всього заняття.

Виховувати бажання займатися фізкультурою.

Інвентар: дві гімнастичні лави, дві ребристі дошки, дуга

висотою 60см.

Хід заняття:

Організаційний момент. Привітання.

Діти, пам'ятаєте казку «Колобок»? Хто там втік від діда, від баби? По доріжці покотився хто?

Ось сьогодні ми з вами будемо «веселими колобками». Повернулися за мною і «покотилися» «веселі колобки» - ходьба бадьорим кроком. А зараз підемо на носочках , щоб вовк нас не почув. Ось ведмедик пройшов - ходьба на зовнішній стороні стопи. Там лисичка шукає зайчика - ходьба «як лисички». Зайчик побачив лисичку - «пострибав» - стрибки на двох ногах з просуванням вперед. «Колобки» теж злякалися лисички і тікають - біг в колоні один за одним. Втекли «веселі колобки» від лисички - ходьба бадьорим кроком.

Перешиковування в коло. Загально розвиваючі вправи «Колобки».

1. «Колобки виростають» - піднімання прямих рук в сторони - вгору
піднімаючись на носочки;

в.п. - основна стійка, руки опущені, повт.4- 6 разів.

2. «Колобки граються» - повороти тулуба в сторони з оплеском збоку;

в.п. - стоячи на колінах, руки на поясі, повт. 4-6 разів.

3. «Колобки дратуються» - нахили тулуба вперед піднімаючи руки до носа;

в.п. - сидячи на підлозі, ноги розведені, руки на поясі, повт. 4-6 разів.

4. «Колобки ховаються від лисички» - згинання і розгинання ніг;

в.п. - теж саме, повт.4- 6 разів.

5. «Колобки тікають від лисички» - стрибки на місці;

в.п. - основна стійка, руки на поясі, 10-12 стрибків.

6. Вправи на встановлення дихання.

- Втекли «колобки» від лисички тай покотилися далі по доріжці в ліс. А в
лісі - стежка, покотилися «колобки» по стежці (ходьба по ребристій дошці).
Дерева в лісі великі, гілки нахиляються аж до землі, покотилися «колобки»
під гілками (підлізання під дугу способом грудьми вперед). Знову стежка -
покотилися «колобки»знову по стежці (ходьба по ребристій дошці). А зараз
«колобки» на дерево піднімаються щоб подивитися чи немає поблизу вовка
або лисиці (лазіння по гімнастичній стінці приставним кроком). Немає
лисички, немає вовка - покотилися «колобки» далі по дорозі, по стежині, під
гілки, піднімаються на дерево.

Спосіб організації - поточний, повт. 3-4 рази.

- «Веселі колобки» котилися, котилися а назустріч їм лисичка (вихователь в масці лисички)

-Ух! Колобки! Та ще й багато! Зараз я їх всіх з'їм !

-Не їж нас, а краще з нами пограйся!

-Не їсти вас? Ну добре, не буду. А погратися хочу.

Рухлива гра «Дожени», повт. З рази.

Релаксація: діти лягають на килимок на спинку, вихователь промовляє віршований текст: Як приємно нам лежати

Й лісу пахощі вдихати! Вдих - видих, вдих - видих,

Віченьки стуляються,

Вся напруга вже минає,

Тіло розслабляється.

Живіт надимається

-Кулька надувається.

Животик здимається

-Кулька здувається.

Руки й ноги невагомі,

Невідчутні, нерухомі.

Як приємно нам лежати,

Мріяти, відпочивати!

- Відпочили? Зараз піднімайтесь. А тепер ми з вами уже не «веселі
колобки», а розумні і слухняні діти.

Конспект заняття

«Я запрошую діток: гайда в казку «Колобок»!

Мета: вчити дітей ходити ланцюжком в одному напрямку; ступати по ребристій дошці; підлізати під дугу; брати активну участь у грі; розвивати рівновагу.

Сюжетне заняття з фізкультури для наймолодших

«Вправні курчата»

Мета: вправляти дітей у ходьбі по дошці, покладеній на підлогу; у підстрибуванні на місці на обох ногах; у підлізанні, напівприсівши під мотузку (висота 40-50см). Розвивати спритність, чуття рівноваги, вміння орієнтуватися у просторі, слухову увагу. Виховувати стриманість, сміливість. Обладнання: наголівники Курки, Кота, курчат (за кількістю дітей), штучні квіти, обруч, дошка (ширина 20см), кубик, підставка з напнутою мотузкою, комарики на ниточках.

Коментарi